Година психолога "Про Доброту" 1-4 класи

Година психолога "Про Доброту"

Мета: виховувати любов і бережливе ставлення до природи, до кожної тварини на землі; вчити бачити корисне і красиве поряд; формувати внутрішні мотиви діяльності активного захисника навколишнього середовища. 

Обладнання: м’які іграшки, малюнки птахів, комах, тварин, карта країни Доброти, грамзапис. 

Хід заняття 

Вчитель.

Одного разу трапилася з Олесею така історія. Раптом перед нею з’явився добрий чарівник. «Чому Вам так сумно?» - спитав він. Вона  йому розповіла про те, що в неї немає справжньої подруги. Подумавши трішки, чарівник пообіцяв допомогти. Сказавши якісь чарівні слова, відразу з’явилися п’ятеро прекрасних дівчат. Лише одну дівчинку їй потрібно було вибрати у вірні подруги. Перша дівчинка була дуже багато одягнена. Ім’я її – Багатство. Друга була дуже гарна. Ім’я її – Краса. Третя увесь час весело сміялася. Ім’я її – Радість. Четверта була – Удача. Але від цих чотирьох дівчат серце Олесі радісним не стало. Вона озирнулась і побачила п’яту дівчинку. Вона була непомітною, без дорогого вбрання, без яскравої краси. Підійшла Олеся до цієї дівчинки. Зазирнула їй у очі і відразу зрозуміла. Ось вона справжня подруга. Ім’я її – Доброта. 

- Діти, а чому саме Доброту вибрала Олеся? 

- Що означає слово Доброта? 

- Доброта – це слово, яке зігріває, огортає теплом душу живої істоти, робить життя світлим і радісним. 

Людина, яка дружить із живою природою, і сама стає кращою. А зараз давайте перенесемося до країни Доброти. Перепустку до цієї країни ви одержите після того, як відгадаєте  загадки. Назву тваринки не називайте, а лише подавайте звук, характерний для неї. 
1. Хвіст гачком, а ніс п’ятачком. (Хрю-хрю). 
2. Пухнастенький, вухастенький, лапки м’які має, весело стрибає. (Мяу-мяу). 
3. Не говорить, не співає, Добре хату стереже. Хто приходить – сповіщає. (Гав-гав) 
-  Діти, я хочу розповісти вам одну історію про маленьке цуценятко. 
Одного зимового дня воно сиділо і тихо скавчало. Мимо проходили люди, але ніхто не звертав на бідолашне уваги. Над ним пролітав сніжок, а лапки замерзли так, що під ними не танув сніг. Цуценя замерзло і тремтіло. І раптом почуло: «Дружок! Іди сюди!» Цуценя кинулося на голос. Але це була не хазяйка, а схожа на неї дівчинка з добрими очима. Вона взяла його на руки, притисла до себе, витерла лапки і дала шматочок пирога. Неподалік була школа. Дівчинка подумала, що хтось із школярів загубив своє цуценя і вирішила знайти хазяйку. Саме пролунав дзвінок на перерву, і їх оточили діти. Вони гладили цуценя, пригощали своїми бутербродами, але воно буле сумне. Раптом діти розступилися і враз стало тихо. По снігу бігла дівчинка і кричала: «Знайшовся! Рябко!» Цуценя від радості застрибало, загавкало, побігло назустріч дівчинці. 
- Діти, подумайте і скажіть, що могло б трапитися з Рябком, якби на нього ніхто не звернув уваги? 
(Діти розповідають свої припущення). 
- А тепер пригадаймо пісні про тварин. (Діти співають «Пропала собака», «Не дражніть собак»). 
- А у кого з вас є чотириногий друг? Розкажіть про нього. 
(Діти розповідають про своїх домашніх тварин). 
Ви молодці, добрі, чуйні. Завжди лишайтеся такими. Ось і завершився наш урок. А завершити його хочеться словами В.Сухомлинського: «Колись у дитинстві я зірвав квітку, і вона загинула, я спіймав метелика, і він помер у мене на долоні. І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси можна тільки серцем.»
Запам’ятайте! Краса завжди живе в серці людини. Майте чуйне, щедре, велике і добре серце, щоб знайшлося в ньому місце і маленькій комашці і травиці. Нехай вам світить сонце і посміхаються зорі